Павло Коробчук — Не довго ще лишатись молодими

не довго ще лишатись молодими.
облич своїх без зморшок не впізнаєм.
в прокуреній кімнаті. п'яні в дим.


не довго ще світитися в обіймах.
занадто в жар вдивлялися уважно —
це повипалювало більма.

із чим ми вийдем з радості й жаги?
якщо нас взагалі кудись відпустять
невіддані чи віддані борги.

забудем смак води. ніхто не пив.
і горло, й шкіра висихнуть і будуть
на дотик нам нагадувати пил.

до ранку ще зосталося не довго.
і восьминоге серце стрепенеться —
чи проклинати, а чи дякувати Богу?

нам стопудов — не до світобудов.
п'ємо, кохаємося й курим як ніколи!..

не довго ще
не довго ще
не до...