не читайте Коробчука.
такого поета немає.
ось його права на серці рука.
ось його дика зграя.
він переховується між краплин.
вчиться читати стіни.
його переводять на карантин
від фотографій спільних.
я вже забув всі його імена.
певні непевні вчинки.
третя година ночі. зима.
тануть обличчям сніжинки.
він це писав давно, а тепер
поезії в ньому немає.
він заспокоївся, значить — помер.
в тобі його вірші минають.
тануть на шкірі його письмена.
навчився писати зливу
і снігопад, який зараз мина.
та вірші уже — неможливо.
не читайте Коробчука.
ці букви вологі й холодні.
хто його досі ще не читав,
той прочитав сьогодні.
Немає коментарів:
Дописати коментар